Про затвердження Порядку встановлення земельних сервітутів, емфітевзису та суперфіцію на території міста Боярка

15.12.2016 67

БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА

VІI СКЛИКАННЯ

Чергова 23 сесія

РІШЕННЯ № 23/751

від 15 грудня 2016 року м. Боярка

Про затвердження Порядку встановлення земельних сервітутів, емфітевзису та суперфіцію на території міста Боярка

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою забезпечення гарантій на користування земельними ділянками комунальної власності та з метою впорядкування існуючих тимчасових споруд, –

БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Порядок встановлення земельних сервітутів, емфітевзису та суперфіцію на території міста Боярка.

2. Затвердити типовий договір про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та супефіцію на території міста Боярка (з документами можна ознайомитися на сайті www.boyarka-inform.com).

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти постійну депутатську комісію з питань стратегічного сталого розвитку, містобудування, архітектури, організації публічного простору, земельних відносин, охорони навколишнього середовища, зеленого будівництва.

МІСЬКИЙ ГОЛОВА О. О. ЗАРУБІН

Затверджено

рішенням Боярської міської ради

від 15.12.2016 року № 23/751

ПОРЯДОК

встановлення земельних сервітутів, емфітевзису та суперфіцію

на території міста Боярка

Загальні положення

Цей Порядок розроблений відповідно до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про землеустрій», «Про місцеве самоврядування в Україні», Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1330/20068, рішення Боярської міської ради від 24.11.2011 № 14/701 «Про затвердження Правил благоустрою території міста Боярка» та інших актів чинного законодавства та регулює порядок встановлення земельних сервітутів, емфітевзису та суперфіцію на території міста Боярка

– Право суперфіцію — право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі

– Емфітевзис — це довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі права володіння і користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї з обов’язком ефективно її використовувати відповідно до цільового призначення.

– Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Право суперфіцію

Об’єктом правовідносин на який поширюється дія норм ЦКУ на право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) є землі житлової і громадської забудови, промисловості, транспорту, зв’язку та іншого спеціального призначення, інші категорії земель, на яких законами України дозволяється здійснювати забудову земельних ділянок відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Суб’єктами правовідносин виступають фізичні і юридичні особи, які на законних підставах набули у приватну власність земельні ділянки для забудови.

Підставами встановлення суперфіцію є договір між власником ділянки і майбутнім забудовником про встановлення суперфіцію і заповіт.

Строк суперфіцію не може бути більше 50 років.

Власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право:

– на одержання плати за користування нею для забудови. Ця плата не є орендною і не є платою за землю, що сплачується окремо до бюджету, і не включається до складу вказаної плати за користування. Сторони самі визначають розмір плати за користування, періодичність її внесення (разовий або періодичний характер останньої), її форму, умови, порядок та строки виплати тощо. Невнесення плати за користування не є підставою припинення суперфіцію, але надає власникові землі право вимагати стягнення з суперфіцію заборгованості у примусовому порядку;

– на одержання у випадках, встановлених договором, частки від доходу землекористувача від збудованих на земельній ділянці промислових об’єктів тощо;

– на володіння та користування ділянкою в обсязі, встановленому договором із землекористувачем;

– на розпорядження ділянкою, у тому числі шляхом відчуження її іншим особам..

Суперфіціарій (землекористувач) має право:

– використовувати ділянку для забудови (будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, жилих тощо споруд) відповідно до договору про суперфіцій та вимог закону (ст.413 ЦК);

– користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором (ст.415 ЦК);

– набувати право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови;

– передавати суперфіцій іншим особам шляхом договору або заповіту;

Суперфіціарій (землекористувач) зобов’язаний:

– вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови; – вносити інші платежі, встановлені законом. Зазначені обов’язкові платежі визначаються окремими актами законодавства і не включаються до сум плати за користування, яка належить власнику ділянки. Види, розміри та періодичність вказаних обов’язкових платежів встановлюються спеціальним законом (ст.415 ЦК);

– почати використовувати земельну ділянку для забудови до спливу трирічного строку з моменту встановлення суперфіцію. В іншому разі можливе припинення суперфіцію з цієї підстави (ст.416 ЦК);

– використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (ч.5 ст.415 ЦК);

– у разі припинення суперфіцію на вимогу власника земельної ділянки знести будівлі та привести ділянку до стану, в якому вона була до надання її у користування (ч. 1 ст.417 ЦК).

Суперфіцій припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та суперфіціарія. У цьому випадку суб’єкти права власності та речового права на чужу річ збігаються;

2) спливу строку права користування;

3) відмови землекористувача від права користування;

4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд;

Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

2. Емфітевзис

Емфітевзис встановлюється за договором між власником земельної ділянки й особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою (землекористувачем). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Землекористувач не лише має право користуватися земельною ділянкою відповідно до договору, а й зобов’язаний своєчасно вносити плату, підвищувати родючість землі, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть привести до погіршення екологічної ситуації.

Землекористувачу надано право продати своє право на користування земельною ділянкою. При продажі власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на її придбання за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:

а) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

б) спливу строку, на який було надане право користування;

в) викупу земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю.

3. Право земельного сервітуту

Нерухоме майно – земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Сервітут — це право обмеженого користування чужими речами (майном) з певною метою і в установлених межах. Призначення сервітуту — дозволити суб’єкту сервітутного права користуватися природними властивостями речі, стосовно якої встановлено сервітут.

Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Сервітуарій – суб’єкт сервітутних правовідносин, власник або законний користувач нерухомого майна, тимчасової споруди, малої архітектурної форми.

Об’єкти сервітуту – земельні ділянки, на які поширюються права сторонніх користувачів і обмежуються права власників земельних ділянок щодо їх використання.

Мала архітектурна форма – невелика споруда декоративного, допоміжного чи іншого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об’єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

ТС може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Схема благоустрою – схема, виконана замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 із зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення території, прилеглої до ТС (розташування квітників, під’їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами мощення встановлення освітлення тощо).

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки – це визначення земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Об’єктами строкового особистого земельного сервітуту по даному Положенню є земельні ділянки.

3.1. Зміст права земельного сервітуту

Строковий особистий земельний сервітут встановлюється договором встановлення строкового особистого земельного сервітуту на земельну ділянку (додаток 4) (надалі – договір).

3.2. Договір укладається:

– з фізичними особами щодо встановлення МАФ;

– з юридичними особами та суб’єктами підприємницької діяльності щодо встановлення МАФ та ТС.

3.3. Договір укладається при наявності письмової згоди власників суміжних об’єктів нерухомого майна (сусідів).

3.5. Термін дії договору для розміщення МАФ та ТС не може перевищувати 5 років .

3.6. Договір укладається на підставі відповідного рішення Боярської міської ради.

3.7. Підставою для припинення договору є, порушення умов договору, невиконання умов благоустрою передбачених схемами благоустрою, умовами договору або рішеннями Боярської міської ради, невідповідність ТС або МАФ паспорту прив’язки, внесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, а також невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів та інших документів, прийнятих та затверджених у встановленому законом порядку після укладання договору про встановлення особистого строкового сервітуту.

3.8. Порядок укладення договору особистого строкового земельного сервітуту

3.8.1. Зацікавлені особи, які визначені пунктом 3.3.3. даного Положення звертаються з клопотанням до міської ради про погодження місця розташування ТС або МАФ. У клопотанні зазначається бажане місце розташування ТС або МАФ її площа, мета використання.

До заяви додають:

– схему розміщення ТС або МАФ, погоджену начальником відділу містобудування, архітектури та будівництва Києво-Святошинської районної державної адміністрації в частині відповідності намірів щодо місця розташування ТС або МАФ, будівельним нормам, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500 з кресленнями контурів ТС з прив’язкою до місцевості з дотриманням ДБН та нанесенням інженерних мереж та комунікацій у радіусі 50 м. від місця майбутнього встановлення ТС або МАФ підтверджується шляхом проставляння печатки та підпису посадової особи підприємства власника мереж на схемі розміщення ТС або МАФ

– Технічний паспорт приміщення, свідоцтво на право власності на нерухоме майно, або договір купівлі-продажу, договір на право використання приміщенням(при наявності).

– Ескізну пропозицію розміщення ТС або МАФ

– Схему благоустрою прилеглої до ТС або МАФ території із зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення території, прилеглої до ТС (розташування квітників, під’їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами, встановлення освітлення тощо)

для фізичних осіб :

– копія та оригінал паспорту,

– копія ідентифікаційного коду.

для юридичних осіб:

– копія та оригінал виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців,

– копія та оригінал довідки ЄДРПОУ,

– копія статут завірена підприємством.

для фізичних осіб- підприємців:

– копія та оригінал паспорту,

– копія ідентифікаційного коду,

– копія та оригінал виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців,

У випадках розміщення ТС або МАФ поблизу автомобільних доріг, обов’язкове нанесення на схемі розміщення ТС або МАФ межі смуги відведення автомобільної дороги та їх погодження з власниками доріг .

3.8.2. Боярська міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає погодження місця розташування земельної ділянки та формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав із земель комунальної власності шляхом надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності на якій передбачається встановлення ТС або МАФ у випадку встановлення меж сервітуту на частину земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно – дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту ( далі – документація із землеустрою)або надає мотивовану відмову у його наданні.

Документація із землеустрою на земельну ділянку комунальної власності на якій передбачається встановлення ТС або МАФ виготовляється за рахунок особи, яка зацікавлена в встановленні ТС або МАФ.

З метою влаштування вхідної групи ТС до власного нежитлового приміщення договір сервітуту реєструється відділом містобудування, архітектури та землевпорядкування виконавчого комітету Боярської міської ради та виключно на таку ділянку не вимагається розроблення документації із землеустрою.

3.8.3. Розроблена та погоджена згідно діючого законодавства документація із землеустрою на земельну ділянку комунальної власності на якій передбачається встановлення ТС або МАФ подається на розгляд Боярської міської ради для прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою на земельну ділянку, встановлення строкового особистого земельного сервітуту на земельну ділянку на право встановлення тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності або малої архітектурної форми шляхом укладання договору та затвердження схему благоустрою прилеглої до ТС або МАФ території .

3.8.4. Право строкового особистого земельного сервітуту оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

3.9. Встановлення плати за сервітутне користування земельною ділянкою

3.9.1. Розмір, індексація, форма, строки внесення та зміна плати за сервітутне користування земельною ділянкою, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі строкового особистого земельного сервітуту .

3.9.2. Плата за сервітутне користування 1 м2 земельної ділянки встановлюється у розмірі 50 % нормативної грошової оцінки 1 м2 земельної ділянки у рік.

3.9.3. Платники сервітутного користування земельною ділянкою самостійно обчислюють суму оплати за користування щороку станом на 1 січня.

3.9.4. Розмір суми станом на 1 січня уточнюється на щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель відповідно до Податкового кодексу України.

3.10. Поновлення, внесення змін, розірвання та припинення дії договору сервітуту

3.10.1. Поновлення, внесення змін, розірвання та припинення дії договору здійснюються на підставі рішення Боярської міської ради та оформляється додатковою угодою.

У разі недосягнення згоди щодо змін договору спір вирішується в судовому порядку.

Затверджено

рішенням Боярської міської ради

від 15.12.2016 року № 23/751

ДОГОВІР

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ

ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ ЗАБУДОВИ
(СУПЕРФІЦІЮ)

Місто Боярка, ____________________________________________ 2016 року

Ми: з однієї сторони – Сторона 1, проживаю в _________________________, надалі за текстом – «ВЛАСНИК», та Сторона 2, проживаю в ________________________________________________, надалі за текстом «ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ», з іншої сторони, діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає нашій внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, уклали даний договір про наступне:

1. Власник надає в користування Землекористувачу, а Землекористувач приймає в користування від Власника земельну ділянку площею _______ га, розташовану за адресою: м. Боярка, кадастровий номер ___________________________, цільове призначення: для будівництва житлового будинку, з метою будівництва житлового будинку та господарських споруд.

2. Земельна ділянка належить Власнику на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ___________________________________________.

3. Власник заявляє, що на земельній ділянці не розміщено житлових будинків, будь-яких інших будівель та/або споруд, земельна ділянка є придатною для використання за призначенням.

4. Даний договір укладається Сторонами строком на ______________ років.

5. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися Землекористувачем у порядку спадкування.

6. За користування земельною ділянкою Землекористувач щомісяця сплачує Власнику плату в розмірі ___________ гривень 00 копійок, що повинно сплачуватися не пізніше 20 (двадцятого) числа кожного місяця за наступний місяць.

7. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

8. Землекористувач зобов’язується здійснювати будівництво житлового будинку та господарських споруд на земельній ділянці після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

9. Після закінчення будівництва Землекористувач зобов’язується ввести збудовані ним об’єкти в експлуатацію та оформити право власності на них.

10. Землекористувач зобов’язується використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

11. Право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі Власника земельної ділянки та Землекористувача;

2) спливу строку права користування;

3) відмови Землекористувача від права користування;

4) невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.

12. Земельна ділянка передається Власником Землекористувачу у користування в момент підписання даного договору.

13. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право забудови земельної ділянки (суперфіцій) підлягає обов’язковій державній реєстрації.

14. Право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) переходить до Землекористувача з моменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

15. Землекористувач зобов’язується здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.

16. Сторони повідомлені нотаріусом, що згідно з ч. 3 ст. 415 Цивільного кодексу України особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

17. За згодою Сторін даний договір може бути розірваний шляхом складання договору про розірвання цього договору, який має бути нотаріально посвідчений.

18. Даний договір складено в трьох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса _____________________, інші видаються Сторонам.

19. Витрати, пов’язані з нотаріальним посвідченням даного договору, несе Землекористувач.

20. Ми, Сторони, підтверджуємо, що цей договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші особисті підписи на договорі.

21. Сторони підтверджують, що домовилися і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору.

22. Сторонам роз’яснено положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію), підстав та наслідків визнання їх недійсними, зміст статей 203, 413-417 Цивільного кодексу України, статей 59-65, ст. 74 Сімейного кодексу України, ст. 102 Земельного кодексу України.

23. Дружина Власника надала свою згоду на надання ним земельної ділянки в користування Землекористувачу і на укладення даного договору в заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом ________________.

Дружина Землекористувача надала свою згоду на отримання Землекористувачем земельної ділянки у користування та на укладення даного договору в заяві, справжність підпису на якій засвідчено _____________________________________.

ПІДПИСИ: ПІДПИС (Сторона 1)

ПІДПИС (Сторона 2)

Затверджено

рішенням Боярської міської ради

від 15.12.2016 року № 23/751

ДОГОВІР

ПРО ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИСУ)

Місто Боярка, ____________________________________________ 2016 року

Ми: з однієї сторони – Сторона 1, проживаю в

________________________________________, надалі за текстом – «ВЛАСНИК», та Сторона 2, проживаю в ________________________________________________, надалі за текстом «ЗЕМЛЕКОРИСТУВАЧ», з іншої сторони, діючи добровільно, відповідно до власного вільного волевиявлення, що відповідає нашій внутрішній волі, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам’яті, розуміючи значення своїх дій, попередньо ознайомлені з вимогами чинного законодавства щодо недійсності правочинів, уклали даний договір про наступне:

1. Власник надає в користування Землекористувачу, а Землекористувач приймає в користування від Власника земельну ділянку площею _________ га, розташовану за адресою: м. Боярка, кадастровий номер _____________________, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, з метою використання її для сільськогосподарських потреб.

3. Власник свідчить, що на земельній ділянці не розміщено житлових будинків, будь-яких інших будівель та/або споруд, земельна ділянка є придатною для використання за призначенням.

Землекористувач заявляє, що земельна ділянка, яка є предметом даного договору, ним оглянута та що на земельній ділянці відсутні будь-які об‘єкти нерухомого майна.

Нотаріусом роз’яснено зміст частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України, згідно якої особа, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з довідкою _________________ року, виданою Боярською міською радою Київської області, вищевказана земельна ділянка вільна від забудов і будівництво об’єктів нерухомого майна на вищевказаній земельній ділянці не розпочиналось.

4. Власник повідомив, що земельна ділянка, яка є предметом даного договору, вільна від будь-якої забудови, на земельній ділянці не розміщено житлових будинків, будь-яких інших будівель та/або споруд, будівництво будь-яких об’єктів нерухомого майна на зазначеній земельній ділянці не розпочиналося і на даний час не розпочато.

5. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

7. Власник земельної ділянки має право вимагати від Землекористувача використання її за призначенням, встановленим у даному договорі.

8. Власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею, що сплачується згідно п. 6 даного договору.

9. Власник земельної ділянки зобов’язаний не перешкоджати Землекористувачеві у здійсненні його прав.

10. Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі.

11. Землекористувач зобов’язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, що сплачується згідно п. 6 даного договору, а також інші платежі, встановлені законом.

12. Землекористувач зобов’язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

13. Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

У разі продажу права користування земельною ділянкою Власник земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

Землекористувач зобов’язаний письмово повідомити Власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця з моменту повідомлення Власника про продаж права користування земельною ділянкою Власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі.

За згодою Сторін у разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі Власник земельної ділянки має право на одержання 5 (п’яти) відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

14. Земельна ділянка передається Власником Землекористувачу у користування в момент підписання даного договору.

15. Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) підлягає обов’язковій державній реєстрації.

16. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) переходить до Землекористувача з моменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

17. Землекористувач зобов’язується здійснити державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку.

18. Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі Власника земельної ділянки та Землекористувача;

3) викупу земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

19. За згодою Сторін даний договір може бути розірваний шляхом складання договору про розірвання даного договору, який має бути нотаріально посвідчений.

20. Даний договір складено в трьох примірниках, один з яких зберігається в справах приватного нотаріуса ________________________, інші видаються Сторонам.

21. Витрати, пов’язані з нотаріальним посвідченням даного договору, несе Землекористувач.

22. Ми, Сторони, підтверджуємо, що цей договір відповідає нашим дійсним намірам і не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, укладається нами у відповідності зі справжньою нашою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску та на вигідних для нас умовах і не є результатом впливу тяжких обставин, договір укладається нами без застосування обману чи приховування фактів, які мають істотне значення, ми однаково розуміємо значення, умови договору, його природу і правові наслідки, бажаємо настання саме тих правових наслідків, що створюються даним договором, а також свідчимо, що договором визначені всі істотні умови, про що свідчать наші особисті підписи на договорі.

23. Сторони підтверджують, що домовилися і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов даного договору.

24. Сторонам роз’яснено положення чинного законодавства щодо порядку укладення договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), підстав та наслідків визнання їх недійсними, зміст статей 203, 407-412 Цивільного кодексу України, статей 59-65, ст. 74 Сімейного кодексу України, ст. 1021Земельного кодексу України.

25. Чоловік Власника надав свою згоду на надання нею земельної ділянки в користування Землекористувачу і на укладення даного договору в заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом _________________

Чоловік Землекористувача надав свою згоду на отримання Землекористувачем земельної ділянки у користування та на укладення даного договору в заяві, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом_________________________________.

ПІДПИСИ: ПІДПИС (Сторона 1)

ПІДПИС (Сторона 2)

Затверджено

рішенням Боярської міської ради

від 15.12.2016 року № _23/751

Договір про встановлення земельного сервітуту

м. Боярка

________________

Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області дата державної реєстрації надалі – (Далі – Надавач сервітутних прав), та Фізична особа-підприємець ____________ (Далі – Набувач сервітутних прав) адреса: _________ уклали цей договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. Надавач сервітутних прав надає Набувачу сервітутних прав право обмеженого користування земельною ділянкою (сервітут) відповідно до умов цього Договору.

1.2. Ділянка, на якій установлюється сервітут, розташована за адресою: м. Боярка

1.3. Сервітут установлений: для обслуговування тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та для проходу, проїзду і благоустрою даної земельної ділянки.

1.4. Площа сервітуту становить м2.

1.5. Межі сервітуту показані на доданому до цього Договору схемі розташування, який є невід’ємною частиною цього Договору.

2. Права та обов’язки Надавача сервітутних прав

2.1. Надавач сервітутних прав має право:

– безперешкодного доступу на земельну ділянку, щодо якої встановлений сервітут;

– вимагати від Набувача сервітутних прав використання земельної ділянки відповідно до цілей установлення сервітуту, забезпечення екологічної безпеки, дотримання вимог земельного, природоохоронного законодавства;

– вимагати від Надавача сервітутних прав своєчасного внесення плати за встановлення сервітуту;

– вимагати від Надавача сервітутних прав відшкодування збитків, заподіяних установленням сервітуту або погіршенням стану земельної ділянки;

– звертатися до суду із заявою про скасування сервітуту внаслідок неправомірних дій Набувача сервітутних прав, припинення підстав для встановлення сервітуту, неможливості використати земельну ділянку за цільовим призначенням унаслідок установлення на ній сервітуту.

2.2. Надавач сервітутних прав зобов’язаний:

– не чинити перешкод Набувача сервітутних прав у використанні земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут, відповідно до цілей сервітуту.

3. Права та обов’язки Набувача сервітутних прав

3.1. Набувач сервітутних прав має право:

– використовувати земельну ділянку, щодо якої встановлений сервітут, відповідно до цілей і умов сервітуту;

– вимагати від Надавача сервітутних прав усунення перешкод з використання земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут.

3.2. Набувач сервітутних прав зобов’язаний:

– нести затрати, пов’язані з оформленням договору;

– дотримуватися правил добросусідства, установлених Земельним кодексом України;

– безперешкодно допускати Надавача сервітутних прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений сервітут;

– не здійснювати дій, які можуть призвести до погіршення якісних характеристик та екологічного стану частини земельної ділянки, щодо якої встановлений сервітут;

– відшкодувати Надавачу сервітутних прав збитки, пов’язані з погіршенням стану землі внаслідок своєї діяльності;

– використовувати земельну ділянку відповідно до цілей установлення сервітуту;

– своєчасно сплачувати плату за встановлення сервітуту згідно із цим Договором.

4. Термін дії Договору (земельного сервітуту)

4.1. Сервітутне землекористування є строковим.

4.2. Цей Договір набирає чинності від дати державної реєстрації цього Договору в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно, за місцем знаходження Земельної Ділянки.

4.3. Термін дії цього Договору ______ років та діє до _____________.

5. Плата за встановлення земельного сервітуту

5.1. За сервітутне землекористування Набувачем сервітутних прав вноситься оплата у грошовій формі в розмірі 50 % від нормативної грошової оцінки на рік.

5.2. Платіж вноситься щомісячно, __________________– до 15 числа наступного місяця.

5.3. Обчислення розміру Платежу за вказану земельну ділянку здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації щорічно, та переглядається у разі зміни грошової оцінки землі м. Боярка.

5.4. Розмір плати переглядається за угодою сторін один раз на рік у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

6. Припинення дії земельного сервітуту

6.1. Дія земельного сервітуту припиняється у випадку:

– закінчення терміну, на який він був установлений;

– об’єднання в одній особі суб’єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він установлений, і власника земельної ділянки;

– відмови Набувача сервітутних прав;

– рішення суду про скасування земельного сервітуту;

– невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

– порушення Набувача сервітутних прав умов користування сервітутом.

– за угодою сторін, про що складається додаткова угода.

7. Відповідальність сторін

7.1. За невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність згідно із законом і цим Договором.

7.2. Сторона, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

7.3. У разі невнесення плати за встановлення сервітуту в терміни, визначені цим Договором, справляється пеня в розмірі 0,1 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

8. Особливі умови

8.1. Спори, що виникають при виконанні цього Договору, вирішуються шляхом переговорів, а в разі відсутності згоди – у судовому порядку.

8.2. Дія земельного сервітуту зберігається у випадку, якщо право на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, перейшло до іншої особи.

8.3. Цей земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави і не може передаватися у будь-який інший спосіб Набувачем сервітутних прав.

8.4. Будь-які зміни і доповнення до цього Договору вносяться в письмовій формі зі згоди сторін та є невід’ємною частиною цього Договору.

8.5. Цей Договір укладений у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у Надавача сервітутних прав, другий – у Набувача сервітутних прав, один примірник передається відповідному державному органу при державній реєстрації Обсягу Сервітутних Прав, що передбачені цим Договором.

8.6. Невід’ємними частинами цього Договору є:

– схема-розташування земельної ділянки.

Реквізити і підписи сторін