Про встановлення плати за землю та затвердження положення про встановлення плати за землю на території міста Боярка

Про встановлення плати за землю

та затвердження положення

про встановлення плати за землю

на території міста Боярка

Керуючись Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280-97 ВР (із змінами та доповненнями) та з метою збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету, –

БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИРІШИЛА:

1. Встановити на території м. Боярка плату за землю в складі податку на майно.

2. Затвердити Положення про встановлення плати за землю на території міста Боярка (додаток 1 читайте на офіційному сайті Боярської міської ради www.boyarka-inform.com).

3. Директору КП «ІА «Боярка-інформ» опублікувати рішення в засобах масової інформації та на офіційному сайті Боярської міської ради.

4. Вважати таким, що втратило чинність, рішення Боярської міської ради «Про порядок укладення договорів оренди та встановлення ставки орендної плати за землю в м. Боярка» № 4/1892 від 24.01.2014 р.

5. Рішення набуває чинності з 01.01.2015 р.

6. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника міського голови В. А. Скочка.

Додаток 1

до рішення міської ради

від 19 лютого № 56/2600

ПОЛОЖЕННЯ

про встановлення плати за землю на території міста Боярка

 1. Загальні положення.

Положення про встановлення плати за землю на території міста Боярка (далі – Положення) розроблено відповідно до Податкового кодексу України та є обов’язковим до виконання юридичними та фізичними особами на території м. Боярка.

Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

2. Платники земельного податку.

2.1. Платниками земельного податку є:

2.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

2.1.2. землекористувачі.

3. Платники орендної плати.

Платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

4. Об’єкти оподаткування.

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, користуванні та земельні ділянки, надані в оренду.

5. База оподаткування.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

6. Ставки земельного податку за земельні ділянки.

6.1. Встановити з 01.01.2015року:

6.1.1 ставку податку за земельні ділянки, в тому числі для сільськогосподарських угідь, у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

6.1.2. податок за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб у розмірі 2 відсотків від земельного податку, обчисленого відповідно до п. 6.1.1 цього Положення.

6.1.3. ставку податку у розмірі 4 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

7. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб.

7.1. Від сплати податку звільняються фізичні та юридичні особи відповідно до статей 281 та 282 Податкового кодексу України, а також:

– заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

– дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

– органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

– дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій;

– релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

– санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

– дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

– підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, – за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

8. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Не сплачується земельний податок за земельні ділянки, визначені статтею 283 Податкового кодексу України.

9. Орендна плата

9.1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

9.2. Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється в договорі оренди у відсотку від нормативної грошової оцінки відповідно до таблиці 1.

9.3. При визначенні ставок орендної плати для земельних ділянок, які мають змішане цільове використання, вибирається з кількох ставок та, яка більше.

10. Податковий період

10.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

10.2 Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

11. Порядок обчислення, строк сплати та порядок подання звітності по платі за землю

11.1. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю

11.2. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю відповідно до статей 286-288 Податкового кодексу України.

Таблиця 1.

Розміри відсотків від грошової оцінки землі, що застосовуються для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками

на території м. Боярка