Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної водив промислових цілях на те
Скан-копія«Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної водив промислових цілях на території м. Боярка»
| БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА
VI СКЛИКАННЯ Чергова 44 сесія
РІШЕННЯ № 44/1998 |
| від 10 квітня 2014 року м. Боярка |
Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної водив промислових цілях на території м. Боярка
З метою забезпечення на території Боярської міської ради регулювання правових відносин у галузі забезпечення, збереження, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення та засмічення, поліпшення стану водних об’єктів, відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», керуючись ст. ст. 26, 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», –
БОЯРСЬКА МІСЬКА РАДА
ВИРІШИЛА:
1. Затвердити Правила користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води в промислових цілях на території м. Боярка», що додаються.
2. Виконкому міської ради:
2.1. Забезпечити оприлюднення даного рішення в ЗМІ та на офіційному сайті міської ради.
2.2. Вживати необхідні заходи щодо додержання юридичними та фізичними особами даних Правил.
3. Дане рішення набирає чинності з дня його оприлюднення.
4. Дія цього рішення поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування, що знаходяться в межах Боярської міської ради, а також громадян.
5. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань житлово-комунального господарства, енергозбереження, благоустрою міста та заступника міського голови Кухарця В.А.
МІСЬКИЙ ГОЛОВА Т.Г. ДОБРІВСЬКИЙ
Додаток
До рішення 44 сесії VI скликання Боярської міської ради
від 10 квітня 2014 року
ПРАВИЛА
користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових
та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної води
в промислових цілях на території м. Боярка
1.Загальні положення
Ці Правила передбачають порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання в м. Боярка.
Основним завданням цих Правил є регулювання правових відносин у галузі забезпечення збереження, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів.
Правила містять загальнообов’язкові на території міської ради норми, які встановлюють механізм обмеження тимчасової або повної заборони водокористування.
Правила є обов’язковими для всіх виробничих підприємств водопровідного господарства або інших організацій, що експлуатують системи водопостачання в м. Боярка, незалежно від їх відомчої належності та форми власності.
Виробники та інші організації, що експлуатують системи водопостачання на території Боярської міської ради ради, несуть відповідальність за невиконання вимог цих Правил і чинного законодавства України.
Правила розроблено відповідно до нормативно-правових актів:
– Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року № 2918-ІІІ;
– Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення та затвердження нормативів питного водопостачання» від 25 08. 2004 року №1107;
– Податкового кодексу України;
– Водного кодексу України;
– Наказу Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення» від 14.02.2001 №35/34;
– Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України» від 27.06.2008 року №190;
– Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» від 12.07.2006 року №959;
– Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV;
– Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В Правилах вживаються такі терміни:
Водні об’єкти – природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води.
Води — усі води поверхневі, підземні, що входять до складу природних ланок кругообігу води.
Водні ресурси — обсяги поверхневих, підземних вод відповідної території.
Водогосподарський баланс — співвідношення між наявними для використання водними ресурсами на даній території і потребами в них для розвитку економіки на різних рівнях.
Водозабір — споруда або пристрій для забору води з водного об’єкта.
Водозабірна споруда – гідротехнічна споруда для відбирання води з водоймища, водотоку або підземного джерела води з метою промислового і господарсько-побутового водопостачання.
Забруднення вод — надходження до водних об’єктів забруднюючих речовин;
Зона санітарної охорони — територія де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Ліміт забору води — граничний обсяг забору води з водних об’єктів, який встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
Моніторинг вод — система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.
Вода питна — склад і властивості води відповідають вимогам чинного Державного стандарту «Вода питна».
Якість води — характеристика складу і властивостей води, яка визначає її придатність для конкретних цілей використання.
Ліміт використання води — граничний обсяг використання води, який встановлюється дозволом на спеціальне водокористування;
Забір води — вилучення води з водного об’єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Абонент виробника — юридична або фізична особа, з якою виробником укладений договір на надання послуг водопостачання і каналізації, або однієї з цих послуг.
Виробник — підприємство, яке видобуває, очищує і подає в населений пункт питну воду, експлуатує зовнішні мережі і споруди водопостачання і каналізації населеного пункту та споруди для очищення стічних вод.
Водокористування – використання вод (водних об’єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води (водопостачання), скидання стічних вод (водовідведення) та інші види використання вод (водних об’єктів).
Водопостачання – подача води певної якості споживачам.
Власник мереж або споруд СВК – фізичні та юридичні особи, територіальні об`єднання громадян, органи місцевого самоврядування, що набули право власності на ці системи в установленому законодавством порядку.
Водопровід – сукупність водозабірних, очисних споруд і роздільної мережі труб, призначених для водопостачання населення, комунальних, торгівельних, культурно-побутових, промислових та інших підприємств і організацій.
Споживач — юридична або фізична особа, яка здійснює водоспоживання.
Вуличний водозабір (водозабірна колонка) – пристрій для забору питної води безпосередньо з водопровідної мережі в місцях колективного водокористування.
Технічні умови – комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єктів архітектури, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання.
Режим відпущення (одержання) питної води – гарантований обсяг питної води згідно з договором в обумовлений термін на потреби споживачу.
Ремонт поточний – проведення робіт із систематичного і вчасного захисту елементів споруд і устаткування від передчасного зношення шляхом здійснення профілактичних заходів і усунення незначних пошкоджень і несправностей.
Ремонт капітальний – комплекс технічних заходів і будівельно-монтажних робіт, спрямованих на відновлення або заміну зношених конструкцій, деталей, устаткування, споруд або трубопроводів.
Технічна експлуатація споруд і мереж СВК – комплекс робіт, спрямованих на збереження та забезпечення безперебійної і надійної роботи всіх споруд і мереж водопроводу та каналізації при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог державного стандарту на питну воду, Правил охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.
Абонент водокористування і водопостачання – державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з підприємством ВКГ у договірних відносинах.
2. Види господарської діяльності у сфері питного водопостачання
Господарська діяльність у сфері питного водопостачання включає:
– питне водопостачання за допомогою пунктів розливу питної води (в тому числі пересувних);
– виробництво фасованої питної води;
– питне водопостачання за допомогою індивідуальних та колективних установок (пристроїв) відбору питної води.
Підприємство питного водопостачання здійснює свою діяльність на підставі таких документів:
– дозволу на спеціальне використання води або дозволу на користування надрами (у разі використання підземних вод);
– ліцензії на господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення;
– державного акта на право постійного користування або на право власності на земельну ділянку;
– сертифіката відповідності та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи на фасовану питну воду.
У населених пунктах питне водопостачання може здійснюватися як підприємством питного водопостачання, так і самостійно споживачами питної води в цих населених пунктах.
На водні об’єкти, які є джерелами питного водопостачання, повинні бути складені в установленому законодавством порядку паспорти. Перелік показників якості води у паспорті джерела питного водопостачання має відповідати переліку, що визначений державним стандартом на питну воду.
3. Порядок спеціального використання води
Господарська діяльність із централізованого водопостачання підлягає ліцензуванню у порядку, встановленому законом.
Спеціальне використання води здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних та інших державних і громадських потреб.
Спеціальне використання води здійснюється на підставі дозволу.
Дозвіл на спеціальне водокористування видається:
– державними органами охорони навколишнього природного середовища — у разі використання води водних об’єктів загальнодержавного значення;
– обласною радою за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища — у разі використання води водних об’єктів місцевого значення.
Видача дозволу на спеціальне використання води здійснюється за клопотанням водокористувача з обгрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства — в разі використання поверхневих вод, державними органами геології — в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров’я — в разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних.
4. Державна реєстрація нормативних документів на питну воду
Порядок державної реєстрації нормативних документів на виробництво питної води встановлюється
Для державної реєстрації нормативних документів виробник питної води повинен мати технологічний регламент або інший документ з описом технологічного процесу її виробництва, а також перелік речовин, що застосовуються в процесі такого виробництва, із зазначенням відомостей про норми їх вмісту в питній воді, позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
5. Водозабірні споруди
Основні завдання.
Основними завданнями експлуатації водозабірних споруд є:
– забезпечення безперебійної і надійної роботи водозабірних споруд при мінімальній собівартості подачі води та економній витраті води і електроенергії на власні потреби;
– забезпечення ефективної безперебійної та надійної роботи очисних споруд, зниження собівартості очищення та знезараження води, економія реагентів, електроенергії та води на власні потреби;
– систематичний лабораторно-виробничий і технологічний контроль роботи очисних споруд і якості води у джерелі водопостачання на всіх етапах очищення та на виході із станції;
– запобігання забрудненню навколишнього середовища скидами водоочисних споруд та контроль за цими скидами.
На водозабірних спорудах повинна зберігатись така технічна документація:
– буровий журнал;
– виконавчі гідрогеологічний і технічний розрізи свердловини;
– матеріали випробувань свердловини відкачуванням;
– акти про відхилення, які виникли під час буріння свердловини;
– дані аналізів води під час випробувань свердловини;
– паспорти на кожну свердловину.
У паспорті свердловини вказують:
– дані про район і координати її розташування, призначення і особливі вимоги до неї;
– геологолітологічний опис всіх горизонтів, які пройшла свердловина;
– гідрогеологічний опис з якісною і кількісною характеристиками всіх водоносних горизонтів;
– дані контрольних вимірів глибини свердловини;
– опис конструкції свердловини, технологій і способів її буріння, каротажної діаграми фільтра, виконаної цементації (тип сальника, вирізка та витягнення обсадних колон), дані будівельного та пробного відкачування;
– висновок про можливість одержання проектної максимальної витрати води;
– рекомендації щодо вибору насосного обладнання для постійної експлуатації.
Усі документи повинні бути підписані особою, що відповідала за виконання робіт, із зазначенням дати складання документа.
Про всі зміни в стані джерела водопостачання і погіршення якості води в ньому, пов’язані з можливим надходженням стічних вод, токсичних речовин чи інших забруднень, керівництво виробника повинно негайно сповістити виконавчий комітет міської ради, органи Державного санітарного нагляду, Мінекобезпеки і Держводгоспу, а також вжити заходів щодо забезпечення нормальних умов роботи водозабірних і очисних споруд. Рішення про припинення водозабору у зв’язку із забрудненням водойми або підземного горизонту приймають органи Міністерства охорони здоров’я.
При погіршенні якості води в джерелі, яке носить тривалий характер і не дозволяє забезпечити на очисних спорудах очищення розрахункової кількості води до норм державного стандарту, виробник за погодженням з виконкомом міської ради та місцевим органом Державного санітарного нагляду має право зменшити кількість води, яка обробляється, якщо це забезпечить її належне очищення.
6. Технічна експлуатація та технічне обслуговування мереж
6.1. Технічна експлуатація та технічне обслуговування мереж повинні забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко-економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.
6.2. Мережі у процесі експлуатації, а також у період тимчасового припинення процесу їхньої експлуатації повинні перебувати під постійним наглядом власника мережі , або підприємства ВКГ, у випадку, коли на підставі договору технічна експлуатація зазначених мереж здійснюється саме цим підприємством.
З метою своєчасного виявлення можливих пошкоджень й інших недоліків на мережах їхнім власником повинні виконуватися відповідні технічні огляди.
Результати даних оглядів і профілактичного обслуговування фіксуються у встановленому законодавством порядку (складаються дефектні відомості), розробляється проектно-кошторисна документація і проводяться поточний і капітальний ремонти.
6.3. Технічна експлуатація мереж може проводитись як власником мереж (його окремими підрозділами), так і іншими організаціями на підставі цивільно-правових договорів з експлуатаційного обслуговування. З метою запобігання аварій і переривання в наданні послуг з водопостачання рекомендується укладати договори на технічне обслуговування зі спеціалізованим підприємством ВКГ.
6.4. Роботи з усіх видів ремонтів мереж можуть виконувати підрядні будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні організації, підприємства-виробники обладнання або підрозділи підприємства-замовника (власника мережі ), якщо вони мають обладнання, досвід та відповідні ліцензії на виконання цих робіт. З метою забезпечення якісного поточного та капітального ремонту рекомендується укладати відповідні договори зі спеціалізованим підприємством ВКГ.
6.5. Технічний нагляд за будівництвом нових мереж та споруд водопостачання повинен здійснюватися незалежно від вартості об’єкта. Такий нагляд має право здійснювати замовник будівництва, проте з метою забезпечення якості виконання таких робіт замовнику рекомендується укладати відповідний договір зі спеціалізованим підприємством ВКГ.
6.6. Спеціалізоване підприємство ВКГ обслуговує лише ті вуличні та дворові водопровідні мережі, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або відповідно до договорів на технічне обслуговування.
6.7. Водопровідні вводи підприємств, відомчих, житлових будинків громадян, а також прилади й пристрої на них, у тому числі – колодязі, запірна арматура, водолічильники, витратоміри та інші прилади обліку (далі – водолічильники), стабілізатори тиску й обмежувачі витрат, належать абонентові та ним експлуатуються.
6.8. Трубопроводи, прокладені вздовж стін усередині будинків, у технічних підвалах і технічних каналах, пристрої та прилади на них належать абонентові та ним експлуатуються.
6.9. Встановлюється такий порядок відпускання води:
– для підприємств – шляхом укладання договору зі спеціалізованим підприємством ВКГ, в якому останнє, за узгодженням з Боярською міською радою має право обмежити водокористування абонента в окремі години й дні.
Спеціалізоване підприємство водопровідно-каналізаційного господарства має право вимагати від споживача виконання своїх пропозицій, оформлених документально, спрямованих на поліпшення якості обліку води, технічного стану мереж, запірної арматури, приладів та пристроїв на них, встановлення лічильників води тощо, у встановлені ним строки;
– для абонентів-громадян, а також для окремих підприємств при незначних витратах питної води, при тимчасовому або сезонному водокористуванні – шляхом подання заяви до спеціалізованого підприємства ВКГ і оформлення останнім особових рахунків (абонентських карток).
6.10. Без оформлення підприємств, а також громадян у спеціалізованому підприємстві ВКГ як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Підприємство ВКГ має право застосувати до них заходи впливу, передбачені чинним законодавством.
7. Порядок передачі мереж і споруд водопостачання на баланс або на тимчасове експлуатаційне обслуговування спеціалізованому підприємству ВГ
7.1. Мережі можуть перебувати у різних формах власності. Власник мереж має право передати належне йому майно будь-якому суб’єкту господарювання. При цьому з метою запобігання виникненню аварійних ситуацій, належного технічного обслуговування, забезпечення якісних послуг з водопостачання для споживачів м. Боярка, власнику рекомендується передавати належне йому майно на баланс або на тимчасове експлуатаційне обслуговування спеціалізованому підприємству ВГ, що має відповідну матеріально-технічну базу, досвід роботи з мережами, дозволи на спеціальне водокористування, ліцензії на виконання робіт та надання послуг;
7.2. Власниками мереж можуть бути фізичні та юридичні особи, об`єднання громадян, територіальні громади, що набули право власності на ці об’єкти в установленому законодавством порядку.
7.3. Власники мереж мають право:
а) залишити мережі у своїй власності, при цьому забезпечити виконання вимог пп. 6.1., 6.3., 6.4., 6.5. даних Правил;
б) передати майно у державну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» та постановою Кабінету Міністрів України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 21.09.98 № 1482 (із змінами та доповненнями);
7.4. Мережі, власник яких на теперішній час невідомий, або такі, від яких власник відмовився, повинні спочатку перейти до комунальної власності, а з комунальної власності відповідно до чинного законодавства України, може передаватися у власність спеціалізованого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства.
При передачі мереж з комунальної власності у власність спеціалізованого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства має бути проведено оцінку вартості об’єктів, які приймаються, незалежною організацією, яка має ліцензію на право здійснення оціночної діяльності.
7.5. Можливі наступні варіанти розпорядження власником належними йому мережами:
– при передачі мереж у користування спеціалізованому підприємству ВКГ, договори про користування мережами повинні визначати предмет договору, права та обов’язки сторін, межі користування мережами, обсяги робіт з їх технічного обслуговування та відповідальність сторін. Термін користування мережами визначається за домовленістю сторін відповідно до чинного законодавства України. Користування мережами може здійснюватись згідно з чинним законодавством України;
– передача мереж у власність спеціалізованому підприємству ВГ, яке має відповідний дозвіл на їх експлуатацію та технічне обслуговування незалежно від форми власності може здійснюватися відповідно до чинного законодавства України.
7.6. Даними Правилами власникам мереж при вирішенні питання про передачу прав користування або власності, після введення водопроводів та інших споруд водного господарства в експлуатацію, рекомендовано, залежно від джерел фінансування будівництва, застосовувати наступні процедури:
а) при будівництві мереж установами, організаціями та підприємствами за рахунок бюджетних коштів та коштів місцевих бюджетів – передавати у державну власність на підставі чинного законодавства України;
б) при будівництві мереж фізичними та юридичними особами, а також територіальними об`єднаннями громадян, за рахунок позабюджетних коштів, з метою прискорення отримання послуг з водопостачання кінцевими споживачами – передавати у користування або власність спеціалізованому підприємству водопровідно-каналізаційного господарства (відповідно до чинного законодавства України).
7.7. Водопровідні вводи до зовнішнього зрізу будинків житлового фонду органів виконавчої влади та місцевого самоврядування житлобудівельних кооперативів (далі – ЖБК), усі магістральні й розподільні мережі комунального водопроводу, а також вуличні водозабірні колонки, призначені для колективного водокористування, передаються забудовником у робочому стані на баланс спеціалізованого підприємства ВКГ для подальшої експлуатації.
7.8. Новозбудовані та реконструйовані споруди водопостачання незалежно від їх відомчої приналежності можуть бути прийняті підприємством ВГ в експлуатацію згідно з чинним законодавством України.
7.9. Підприємство ВКГ здійснює нагляд за технічними рішеннями під час будівництва водопровідно-каналізаційних споруд та бере участь у прийманні їх в експлуатацію.
7.10. На водопровідні мережі й споруди житлових будинків, шкіл, дитячих закладів, лікарень та інших об’єктів комунальної та спільної власності громад після їх ремонту або реконструкції та передачі в експлуатацію Підприємству ВГ поширюється такий самий порядок їх приймання, як і для об’єктів нового будівництва.
7.11. Зовнішні лінії водопроводу, водопровідні вводи, що перебувають на балансі абонента, експлуатуються ним. Після завершення будівництва або реконструкції водопровідні об’єкти, що перебувають на балансі абонента, можуть бути передані на баланс підприємства ВГ в діючому стані разом з комплектом проектно-кошторисної документації згідно з чинним законодавством.
7.12. Діючі системи водопостачання можуть бути прийняті підприємством ВГ у технічно-справному стані при наявності проектної технічної документації.
7.13. Підприємство ВГ приймає вуличні мережі водопроводу й каналізації, в тому числі й ті, що містяться між будинками, незалежно від їхнього технічного стану, від житлово-експлуатаційних організацій місцевих органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування, а також від ЖБК при наявності проектної або технічної документації.
7.14. Об’єкт може бути прийнятий в експлуатацію за умови виконання абонентом усіх пунктів технічних умов підприємства ВГ, узгодженого проекту та підписання двостороннього акта про приймання – передачу цього об’єкта.
7.15. Приймати водопровідні мережі й споруди з дефектами та недоробками забороняється.
7.16. Тимчасові водопровідні лінії споруджуються й утримуються за рахунок абонента і на баланс підприємства ВГ не беруться. За необхідності приєднання тимчасового водопроводу на період будівництва об’єкта до вуличного водопроводу, таке приєднання виконується за узгодженим проектом водопостачання об’єкта за постійною схемою.
8 . Доступ до мереж
8.1. Власник мереж зобов’язаний забезпечити вільний доступ до них іншим споживачам у встановленому законом порядку.
8.2. Власник мереж не може висувати додаткові вимоги (майнового або немайнового характеру), окрім вимог, передбачених чинним законодавством України, до осіб, які мають намір здійснити підключення до його водопровідних мереж.
8.3. На приєднання абонентів до мереж водопостачання підприємство ВКГ видає технічні умови, які повинні містити заходи, спрямовані на підвищення якості та безпеки роботи систем водопостачання (будівництво насосних станцій, резервуарів, пунктів регулювання та інших споруд й обладнання), відповідно до діючих нормативних актів.
8.4. Приєднання об’єктів до комунальних мереж водопроводів може бути здійснено лише після виконання технічних умов підприємства ВГ.
8.5. Невиконання технічних умов є підставою для відмови абоненту в приєднанні до систем водопостачання.
8.6.Самовільне приєднання до діючої системи водопостачання заборонено.
8.7. Самовільним приєднанням до водопроводу вважається:
а) приєднання, здійснене без письмового дозволу власника СВК і не оформлене в абонентному відділі підприємства ВКГ;
б) тимчасове приєднання до водозабірної колонки;
в) приєднання, виконане без участі технічного нагляду з боку підприємства ВГ або за участю останнього, але ще не здане в експлуатацію в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
9. Умови договору про надання послуг з питного водопостачання
Iстотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є:
– режим надання послуг;
– обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання;
– порядок надання послуг з водопостачання;
– розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання;
– права та обов’язки сторін договору;
– відповідальність сторін договору.
У договорі про надання послуг з питного водопостачання повинні бути зроблені посилання на нормативні документи, на підставі яких здійснюватиметься питне водопостачання.
Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об’єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.
За згодою сторін договору про надання послуг з питного водопостачання у ньому можуть бути зазначені інші додаткові умови.
Договір про надання послуг з питного водопостачання набирає чинності після досягнення домовленості з усіх його істотних умов та підписання сторонами.
10. Права та обов’язки підприємств питного водопостачання та споживачів питної води
Споживачами води з водопровідної мережі є мешканці села, селища, підприємства, установи, розташовані в межах населеного пункту.
Підприємства питного водопостачання мають право:
– розробляти тарифи на послуги централізованого водопостачання з їх обгрунтуванням і подавати на затвердження виконавчому комітетту селищної ради;
– здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, сприяти впровадженню засобів обліку та регулювання споживання питної води;
– у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.
Споживачі питної води мають право на:
– забезпечення питною водою, кількість і режим подачі якої визначаються на договірних засадах в обсязі, не меншому від нормативів питного водопостачання;
– одержання в установленому порядку повної, достовірної, своєчасної інформації про якість питної води, обсяги її реалізації, режими подачі та порядку розрахунку тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення;
– підключення в установленому порядку до централізованого водопостачання та водовідведення.
Споживачі питної води зобов’язані:
– своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання; споживачі які встановили лічильники води, проводять оплату згідно з показниками лічильників. Споживачі, які користуються водою з колонок, розташованих в межах садиби, сплачують з рахунку на одного мешканця садиби, відповідно нормам споживачів на 1 мешканця. Споживачі, які користуються водою з колонок громадського користування, сплачують 1/3 від затверджених Типовими нормами споживання на 1 мешканця. Власники домашньої худоби, птиці проводять оплату згідно з Типовими нормами споживання на 1голову.
– раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання;
– не допускати забруднення, засмічення та виснаження джерел питного водопостачання і пошкодження об’єктів питного водопостачання;
– утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання;
– у разі внесення не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежувати власне використання питної води до рівня екологічної броні питного водопостачання;
– забезпечувати безперешкодний доступ відповідальних представників підприємств питного водопостачання до власних водопровідних мереж та обладнання для контролю за рівнем споживання питної води, а також для виконання відключення і обмеження споживання відповідно до встановленого порядку. В разі перешкоди у доступі зазначених представників до водопровідних мереж та обладнання споживача посадові особи такого споживача несуть відповідальність відповідно до закону.
11. Iндивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання
З метою забезпечення споживачів питною водою можуть використовуватися індивідуальні та колективні установки (пристрої) питного водопостачання. Технічні характеристики і правила експлуатації індивідуальних та колективних установок (пристроїв) питного водопостачання визначаються їх паспортно-технічними даними.
Введення в експлуатацію колективних установок (пристроїв) питного водопостачання здійснюється виробником або його представником відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідальність за дотримання якості питної води під час користування колективними установками (пристроями) питного водопостачання, встановленими в громадських місцях (місцях загального користування), покладається на суб’єкта, що здійснює їх експлуатацію.
У процесі експлуатації водозабірних споруд підземних джерел водопостачання персонал зобов’язаний:
вести систематичні спостереження за станом джерела водопостачання (температурою і якістю води, дебітом експлуатаційних свердловин, статичним і дінамічним рівнями в експлуатаційних і спостережних свердловинах);
– здійснювати постійний контроль за станом і роботою водозабірних споруд і устаткування;
– забезпечувати задані режими роботи експлуатаційних свердловин і насосних агрегатів;
– утримувати в належному стані зону санітарної охорони першого поясу;
– систематично проводити технічне обслуговування і ремонти;
– вести експлуатаційну документацію.
12. Резервуари і водонапірні башти
Резервуари і водонапірні башти повинні забезпечувати вирівнювання режимів роботи насосних станцій та зберігання регулюючих, аварійних та протипожежних запасів води, а також води на технологічні потреби споруд. Після (і під час) зберігання води в резервуарах її якість повинна відповідати вимогам ГОСТу 2874-82. Вода, що зберігається в резервуарах, повинна бути надійно захищена від зовнішнього забруднення шляхом герметизації резервуарів та їх обладнання спеціальними фільтрами-поглиначами.
Для кожного резервуара залежно від його призначення і на підставі аналізу режиму водоспоживання і досвіду експлуатації повинен бути розроблений добовий графік рівнів води в ньому з урахуванням повного обміну води протягом 48 годин і необхідності зберігання аварійного і протипожежного запасів води.
Резервуари повинні бути обладнані пристроями і приладами, які забезпечують:
– захист питної води від забруднення повітрям, яке надходить в резервуари під час експлуатації;
– роздачу води в пересувну тару;
– контроль на рівнями води і передачу даних в диспетчерський пункт або на насосну станцію;
– можливість відбору проб води без доступу в резервуар.
Входи до люків-лазів, в резервуари та водонапірні башти повинні бути герметично зачинені і опломбовані. Порядок входу в резервуар чи башту встановлюється інструкціями, погодженими з місцевими органами Державного санітарного нагляду. Вікна водонапірних башт повинні бути закриті густою (1×1 мм) металевою сіткою. Необхідно слідкувати за цілісністю сіток для запобігання забруднення води комахами.
У разі погіршення бактеріологічних і фізико-хімічних показників води у резервуарі чи башті проводять їх промивання фільтрованою водою з підвищеною до 2 мг/л концентрацією залишкового хлору при збільшених витратах води через резервуар (башту).
Якщо таке промивання не дає позитивних результатів, проводять повторне очищення та дезинфекцію резервуара.
Не рідше одного разу на рік повинен проводитись контроль герметичності резервуарів, їх очищення та дезинфекція, перевірка роботи фільтрів-поглиначів, пристроїв для роздачі води в пересувну тару, усіх трубопроводів, запірної арматури, люків-лазів, дверей тощо.
Виконання робіт з очищення, фарбування, ремонту резервуарів оформлюють наказом по підприємству. Перед початком робіт засувки на трубопроводах, які підводять та відводять воду, повинні бути закриті та опломбовані.
Після закінчення очищення, фарбування або ремонту в резервуарах (баках водонапірних башт) складають спеціальний акт, в якому вказують:
– час зняття пломб;
– перелік проведених робіт;
– характеристику санітарно-технічного стану резервуара;
– час закінчення робіт і спосіб дезинфекції;
– відповідального за проведення робіт.
Після закінчення ремонту або очищення обов’язково виконують дезинфекцію розчинами активного хлору: для резервуарів малої місткості — способом заповнення водою з вмістом активного хлору 75-100 мг/л при контакті 5-6 годин. Після дезинфекції резервуар промивають фільтрованою водою. Резервуар може бути включений в експлуатацію після двох задовільних бактеріологічних аналізів, які виконують з інтервалом часу, необхідним для повного обміну води в резервуарі.
Власник резервуара або башти зобов’язаний сповістити місцеві органи Державного санітарного нагляду про закінчення робіт з очищення, фарбування або ремонту.
У процесі очищення резервуара в першу чергу видаляють осади з дна, потім очищають стіни і колони металічними щітками до повного видалення слизу, а стіни і колони двічі обмивають з брандспойта. Після цього відмивають дно резервуара, а всі поверхні резервуара повторно обмивають з брандспойта.
Відчиняти світлові люки допускається тільки на першій стадії очищення. Перед останньою промивкою люки зачиняють і резервуар освітлюють штучним освітленням.
Перед входом до резервуара повинен стояти посуд з 1%-ним розчином хлорного вапна для обмивання гумового взуття.
Допуск персоналу до резервуарів, башт і на їх територію треба обмежувати тільки необхідними випадками, які повинні бути обумовлені у відповідних інструкціях. Допуск сторонніх осіб на територію резервуарів і башт, яка повинна бути огороджена, категорично забороняється.
Двері камер і люки-лази резервуарів чистої води повинні бути опечатані або опломбовані представником охорони. Ключі зберігаються у начальника (технолога) очисних споруд (цеху очистки води).
Металічні баки водонапірних башт фарбують не рідше одного разу на 3 роки антикорозійними фарбами, дозволеними Головним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства охорони здоров’я України.
13. Зони санітарної охорони
Зони санітарної охорони організовують для джерел водопостачання, водопровідних споруд і ділянок водоводів.
Зона санітарної охорони для водопровідних споруд з центром у точці забирання води складається із першого поясу – суворого режиму, другого і третього- режимів обмеження.
Для водопровідних споруд вона складається з першого поясу і санітарно-захисної смуги, для водопроводів передбачають санітарно захисну смугу.
Перший пояс зони санітарної охорони потрібний для того, щоб запобігати випадковому чи несприятливому впливу навколишнього середовища, зумовленому господарською діяльністю людини, на джерело водопостачання. Перший пояс обов’язково повинен мати огородження.
На території першого поясу заборонено всі види будівництва (за вийнятком основних водопровідних споруд), розміщення житлових, громадських будівель, випускання стічних вод, купання, водопій худоби, рибалку, прання, тощо.
У другому поясі забороняється забруднення територій нечистотами, гноєм, використання добрив і отрутохімікатів, розміщення складів паливно-мастильних матеріалів, отрутохімікатів, шлакосховищ, кладовищ, тощо.
На території другого і третього поясів треба регулювати відведення територій під промислові та інші об’єкти, пов’язані з можливим забрудненням джерел, упорядковувати ці об’єкти, організовувати мережі централізованої каналізації та водопостачання, додержувати необхідного ступеня очищення стічних вод, здійснювати лише санітарну рубку лісу.
Санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об’єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об’єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.
Встановлення меж зон санітарної охорони джерел та об’єктів централізованого питного водопостачання здійснюється у процесі розроблення проекту землеустрою.
Межі зон санітарної охорони та поясів особливого режиму встановлюються виконавчими органами сільських та селищних рад за погодженням з місцевими органами виконавчої влади з водного господарства та органами державного санітарно -епідеміологічного нагляду.
14. Боротьба з втратами води
Одним з найважливіших завдань під час експлуатації систем водопостачання є планомірна боротьба з втратами і нераціональним використанням води, облік її відбору з джерел, а також облік подачі та реалізації води абонентам.
До втрат води належать:
– необліковані витрати води до водолічильників — у разі аварій на трубопроводах, витоків з мереж і споруд на них, витоків з водозабірних колонок, витрат води на протипожежні заходи, а також у разі крадіжок води (не погоджені з виробником приєднання, користування водою без укладання договору з виробником тощо);
– витоки з внутрішньої водопровідної мережі абонента (після водолічильника або після місця, де він повинен бути встановлений) — усі види постійного витікання води через водозабірну, змішувальну та наповнювальну арматуру з причини її несправності або неправильного регулювання, а також витоки з внутрішніх трубопроводів у зв’язку з їх негерметичністю;
– нераціональні витрати води — застосування проточної води для охолодження продуктів, постійне витікання води під час приготування їжі, миття посуду або прання білизни, гоління, купання.
До втрат води також належать перевитрати води на технологічні потреби виробника (промивання фільтрів, трубопроводів тощо).
До необлікованих витрат належать також об’єми води: не зареєстровані приладами обліку через низьку чутливість або невідповідність приладів величині витрати води: не оплачені абонентами через подачу занижених даних про кількість водокористувачів або об’єми виробництва (у разі відпуску води за місцевими нормами без приладів обліку).
Виробник має право вимагати від промислових підприємств скорочення витрат питної води на виробничі потреби за рахунок застосування раціональних технологічних процесів, впровадження систем зворотного та повторного використання води, заміни питної води, що витрачається на технологічні потреби, на технічну або доочищену стічну воду.
Виробник повинен забезпечити безперебійне водопостачання абонентів при мінімально необхідному тискові (для зменшення витрат води), має право контролювати витрати води абонентом і вимагати від нього скорочення витоків і втрат води, підтримання фактичних витрат води на рівні нормативів водоспоживання.
Контроль за використанням і охороною вод, наявністю приладів обліку води та вчасністю їх повірки здійснюють територіальні органи центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності.
У разі виявлення самовільного приєднання абонента до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складають двосторонній акт для притягнення винних до відповідальності і стягнення плати за воду в порядку передбаченому чинним законодавством.
15. Відповідальність за порушення правил водокористування
Відповідальність за порушення правил водокористування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Спори з питань водокористування вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.
АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту регуляторного акта – рішення Боярської міської ради ради «Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної водив промислових цілях на території м. Боярка»
Аналіз регуляторного впливу проекту рішення «Про затвердження Правил користування водозабірними спорудами для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зон санітарної охорони джерел водопостачання, обмеження або заборони використання підприємствами питної водив промислових цілях на території м. Боярка»
підготовлено згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (зі змінами), Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.04 № 308.
1. Визначення проблеми, яку передбачається вирішити шляхом державного регулювання правових відносин у галузі забезпечення збереження, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення та засмічення, поліпшення стану водних об’єктів
Ці Правила передбачають порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання.
2. Ціль регуляторного акта
Цілями регулювання є задоволення питних та інших потреб населення питною водою, регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, раціонального використання води для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, поліпшення стану водних об’єктів.
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей, наведення аргументів щодо переваги обраного способу.
Виходячи з того що на території міської ради виникає потреба у постачанні якісної питної води, альтернативою до запропонованого регулювання може бути:
– затвердження єдиних Правил користування водозабірними спорудами для всіх видів споживачів;
– надання повноважень з встановлення тарифів на надання послуг з водопостачання органам місцевого самоврядування, оскільки вони мають можливість реально враховувати місцеві особливості відповідного населеного пункту;
– розроблення аналогічних правил підприємствами та організаціями щодо надання послуг водопостачання;
4. Механізм, який пропонується застосувати для роз’яснення проблеми і відповідні заходи.
Для кожного пункту Правил користування водозабірними спорудами визначена пріоритетна мета, реалізація якого передбачає низку завдань:
– затвердження Правил, доведення до відома мешканців та підприємств;
– після затвердження Правил проведення моніторингу, інвентаризації, паспортизації об’єктів, які є джерелами питного водопостачання, отримання дозволів на спеціальне водокористування;
– укладання договорів між власником водопровідних мереж і спеціалізованим підприємством водопровідного господарства на технічне обслуговування мереж і споруд водопостачання;
– укладання договорів з абонентами – громадянами на відпускання води.
Дія акта поширюється на відповідній території м. Боярка.
Акт доводиться до відома суб’єктів господарювання через засоби масової інформації.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілій у разі прийняття регуляторного акта.
Можливість досягнення цілей регуляторного акта забезпечується у разі добросовісного виконання юридичними,фізичними особами та громадянами його вимог, а саме:
– упорядкування відносин між суб’єктами господарювання та органам влади ;
– конкретне визначення Правил користування водозабірними спорудами надасть змогу користувачам планувати свої витрати.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта.
| Вигоди | Витрати |
| Сфера інтересів держави | |
| Покращення якості питної води з урахуванням вимог державного стандарту | |
| Чіткий перелік водокористувачів | Проведення інвентаризації, паспортизації об’єктів, які є джерелами питного водопостачання |
| Для населення | |
| Встановлення єдиних правил | |
| Покращення якості питної води з урахуванням вимог державного стандарту на питну воду | |
| Чіткий графік подачі питної води | |
| Для підприємств | |
| Встановлення єдиних Правил користування водозабірними спорудами | |
| Чіткий графік подачі питної води | |
7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.
Термін дії запропонованого регуляторного акта встановлюється довгостроковий або до прийняття нових нормативних актів. У разі потреби, до нього вноситимуться зміни за підсумками аналізу відстеження його результативності. При виникненні змін у чинному законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акта, до нього будуть вноситись відповідні коригування.
8 . Визначення показників результативності регуляторного акта.
– Показники якості питної води;
– Кількість укладених договорів ;
– Загальна вартість робіт, пов’язаних з водопостачанням.
9. Заходи, за допомогою яких здійснюється відстеження результативності регуляторного акта.
– проведення базового відстеження при розробці регуляторного акта;
– повторне відстеження через рік після набрання чинності акту.
При проведенні відстежень будуть використані наступні види даних:
– аналіз статистичної інформації;
– анкетування, опитування мешканців, суб’єктів господарювання.